.jpg)
УКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГ - ГУМАНІСТ В.СУХОМЛИНСЬКИЙ
Талановитий український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Написані ним твори складають п'ятитомне зібрання. Серед них 41 монографія, понад 600 наукових статей. Найвідоміші його книги: "Серце віддаю дітям", "Народження громадянина", "Листи до сина ", "Як виховати справжню людину ", " Сто порад учителеві", "Павлиська середня школа", "Батьківська педагогіка", "Батьківщина в серці " та ін.
У центрі педагогічної системи В.О.Сухомлинського стоїть особистість учня, на розвиток якої була спрямована його ідея " шкали самореалізації особистості". Головною метою виховання в її стінах вважався всебічний розвиток особистості на основі залучення до різноманітних видів діяльності та створення умов для розвитку здібностей. У такій школі діяльність планувалася на основі чотирьох культів: Батьківщини, Людини, Матері й рідного Слова. Справжніми творчими знахідками в їхній реалізації стали "школа під відкритим небом", уроки мислення на природі, кімната думки, куточки краси, культ книги, свято казки та ін.
Великого значення надавав розумовому вихованню.
Ствер
джував, що від характеру розумової праці у процесі навчання залежить активність інтересу, а відтак і активність духовного життя учнів. Радив школярам створювати " інтелектуальний фон навчання ". Вважав, що для цього підліткам необхідно щоденно читати хоч би дві сторінки наукової літератури, пов'язаної з предметом захоплення - своїм "факультативом". Чим багатший "інтелектуальний фон", тим легше вчитися. На основі багаторічного досвіду В.О.Сухомлинський дійшов висновку про необхідність проведення у школі спеціальних уроків мислення - живого, безпосереднього сприймання образів, картин, явищ, предметів навколишнього світу з наступним логічним аналізом, здобуванням знань, розумовими вправами, знаходженням причин і наслідків.
Основою практичної підготовки підростаючого покоління до самостійного життя великий педагог вважав трудове виховання, яке грунтував на таких принципах: 1) єдності трудового виховання і загального розвитку - морального, інтелектуального, естетичного, фізичного; 2) розкриття, виявлення, розвитку індивідуальності в праці; 3) високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості; 4) раннього залучення до продуктивної праці; 5) різноманітності видів праці; 6) постійності, безперервності праці; 7) наявності рис продуктивності праці дорослих у дитячій праці; 8) творчого характеру праці, поєднання зусиль розуму і рук; 9) наступності змісту трудової діяльності, умінь і навичок; 10) загального характеру продуктивної праці; 11) посильності праці; 12) єдності праці й багатогранного духовного життя.
Одним із елементів духовного життя підростаючої людини В.О.Сухомлинський вважав естетичні почуття і переживання учнів. У юнацькі роки, стверджував він, більше, ніж будь-коли, потяг до красивого поєднується з прагненням до високоморального.
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ....... 
Коментарi